Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Ебать, братва, настало время рассказать вам как я закупился закладками кодеина и как ушел из дома в своих любимых гопничьих тапках. Этот вариант истории я с вами никогда не делил, но теперь поделюсь, чтобы вы поняли, насколько изворотливым может быть наркоман-гопник.
Дело было давеча, скучал я по-настоящему и решил раздербанить свою дозу кодеина. Все мои денежки, что остались от продажи кокаина в стимульной разуме, я вложил в этот замечательный наркотик. Кэш был уже в кармане, и мне оставалось только его потратить на закладки кодеина.
Кодей, или по-наркомански кодеин, это такой замечательный наркотик, который раскумаривает тебя в своих объятиях. Вдыхаешь его, и сразу ощущаешь прилив кайфа, весь мир становится красивым и ярким. Я собрался отправиться в наркопритон, чтобы купить этот дивный порошок.
Выбрался я из своей лачуги, и как обычно, надел на себя гопничьи тапки. Это мои любимые тапки, в которых я уже успел обходить пол-города. И такие тапки становятся частью легенды, братва.
Добравшись до наркопритона, я обнаружил, что у меня не хватает пару сотен наркоденег на покупку кодеина. Ничего не оставалось, кроме как попросить у своих брошек, чтобы они раздербанили свою дозу со мной. В итоге, я смог собрать достаточное количество кэша на закладку кодеина.
Подойдя к наркодилеру, я разложил перед ним свои нелепые тапки и сказал, что хочу купить закладки кодеина. Тип взглянул на меня косо, но согласился. Он достал из своего кармана боинг и начал вколоть кодей в одну из моих закладок. Я даже стало жутко, ведь ему пришлось найти вену среди моей выдавленной кожи и вколоть иглу через грязь и шерсть.
Но слава богу, все прошло успешно, и я получил свою дозу кодеина. Всем было пофиг на мои тапки, а я ушел в свой рай, чтобы насладиться этим замечательным наркотиком.
Просидел я там много времени, давя кодей по сути практически каждую минуту. Все вокруг меня казалось таким прекрасным и волшебным. Я чувствовал себя частью какой-то особой миры и утащился в свои глубины.
| Но в один момент я почувствовал, что мое время в своем наркочаде подходит к концу. |
| Перестал получать тот же уровень кайфа, что получал в начале. Сначала это было незаметно, но со временем я понял, что нужно вылезать оттуда и вернуться в свою тусовку. Чувствовал я себя ошалелым, но все-таки сознающим свою необходимость в группе брошек. |
Вернувшись на свою тусу, я сел на пол и начал пялить свои закрытые от героина глаза. Где-то внутри меня росла искра, желание жить и заниматься своими делами. Хотелось вернуть в себе вкус к жизни и почувствовать себя живым.
Тапки остались где-то в наркопритоне, я уже не заметил, куда их положил. Ну и хрен с ними, они здесь не особо нужны. Я потерял много времени и денег на кодей, но это был опыт, и я надеялся, что он поможет мне собраться с силами и вернуться в привычную реальность.
Сейчас я снова сидел в своей грязной лачуге, перебирая в голове все, что происходило со мной на протяжении последних недель. Тапки уже не грели, но мне было все равно. Я понял, что кодей это просто временное счастье, и что настоящее счастье лежит в другом.
| Наркотики не могут дать счастья на всю жизнь, они лишь отвлекают от реальности на некоторое время. |
| Теперь я понимаю, что нужно искать настоящие цели в жизни, а не прятаться в наркотиках или грязных наркопритонах. |
Так что, братва, щас отхожу от кодеина и снова возвращаюсь в свою хорошую тусовку. Неизвестно, что будет дальше, но я готов бороться и идти вперед. Надеюсь, эта история поможет кому-то осознать, что наркотики это всего лишь пустышка, и настоящая жизнь начинается там, где ты находишься с брошками.